Автор | Карл Маннергейм |
Видавництво | Наш Формат |
Рік видання | 2020 |
Палітурка | тверда |
Оригінальна назва | Mannerheim Suomen Marsalkan muistelmat |
Перекладачі | Юрій Зуб |
ISBN | 978-617-7863-75-4 |
Кількість сторінок | 368 |
Мова | українська |
Розмір | 140 x 210 мм |
Категорії | Мемуари Всесвітня історія |
Артикул | 709376 |
До відділення "Нової пошти"
у Вашому місті
До відділення Укрпошти
у Вашому місті
Міжнародні відправлення
(авіа-транспортом або наземним шляхом)
Самовивіз
Склад, пр. С. Бандери (проспект Степана Бандери, 6, Київ, Україна, 02000).
Книгарня "Наш Формат" (провулок Алли Горської, 5А, Київ, Україна).
Повернення товару
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172, друковані видання належної якості обміну (поверненню) не підлягають.
Готівкою при отриманні
Банківською карткою VISA / MasterCard
Історія Європи ХХ століття очима батька Фінляндії.
Історія, міжнародна політика, мемуари.
Виявляється, «лінія Маннергейма», про яку згадують у підручниках з історії, — міф. Розповіді про легендарні й дуже міцні споруди — перебільшення Радянського Союзу. Насправді все трималося не на фортифікаціях, а на силі фінської армії — так пише Карл Маннергейм.
Для найширшого кола читачів, всіх, хто цікавиться історією ХХ століття, світовою політикою та постаттю Карла Маннергейма.
У своїх спогадах Маннергейм розкриває багато деталей радянсько- фінляндської та Другої світової воєн. Як країні з чотиримільйонним населенням удавалося протистояти демографічному велетневі — СРСР? На які жертви Фінляндія йшла заради миру? Наскільки лицемірно поводилися радянські представники на перемовинах? Як Фінляндія протистояла тиску Третього Райху, що вимагав приєднатися до наступу на Ленінград? Відповіді на ці й інші питання ви отримаєте з першоджерела — спогадів батька сучасної Фінляндії. А ще зрозумієте, наскільки мудрим, чуйним і скромним він був.
Карл Маннергейм — видатний воєначальник, державний діяч, дипломат, мандрівник, маршал та президент Фінляндії. Одна з найяскравіших постатей у період світових воєн.
Про провокації СРСР перед війною і тактика Фінляндії
Не було жодних сумнівів, що Совєтський Союз концентрує своє військо на Карельському перешийку. Надходила інформація, що туди саме прибули танкова бригада, важка артилерія та інші підрозділи, а ще в Ленінграді з’ явилася піхотна дивізія, помічена раніше в Польщі. Від 9 жовтня мало не щодня відбувалися польоти в глибину перешийка, на півночі від Ладозького озера й над Петсамо. Будь-якого дня росіяни могли влаштувати провокацію, яка дала б їм формальний привід напасти на Фінляндію. Я наказав ретельно уникати будь- яких дій на суходолі, на морі й у повітрі, які потенційно давали б СССР привід для провокації, і відвести всі батареї на таку віддаль, щоб їх далекобійність не сягала за кордон.
Чому Совєтський Союз відмовився від початкової мети у війні з Фінляндією
Ударна міць механізованої Червоної армії не справдила великих сподівань, що покладалися на неї, у кампанії проти невеликої і слабко озброєної армії, яку змогла виставити чотиримільйонна нація. Блискавичного успіху не сталося, і до того ж зосередження сил на фінляндському войовищі зумовило непропорційно велике навантаження на тодішні ресурси країни, не насамкінець — на транспорт і постачання рідкого пального. Крім того, дуже дошкуляла низка політичних ускладнень. Найвагомішою була загроза інтервенції західних держав, яка поставила стосунки СССР із Францією й Англією на межу розриву. Не в інтересах Кремля було й те, що він опинився зі зв’язаними на півночі руками, саме коли німецько-російський пакт мав постати перед новими випробуваннями: анексування Бесарабії й совєтизація балтійських країн.
Підпишіться на розсилку
і отримайте знижку 10%